Загиблі у неназваній війні. Ніколи не впокоїтесь в труні. Не ляжете у землю під хрести. Нема що після вас уже нести. Нема над чим заплакать матерям… За що сплатили ви своїм життям? Чию жадобу ситить ваша кров? Коли чудовисько захоче пити знов? І рветься серце страхом і жалем: Оце той світ, в якому ми живем, Де гинуть діти, батьки і сини В неоголошеній неназваній війні. |
автор - Леся Скорик ©
15.06.2014