Моя дитина створює мій день.
Шматочки плачу і шматочки сну.
Оцей невинний потяг до людей,
Що будить усмішку таку ясну.
О! Це бажання завжди разом буть!
Моє тепло, моє єство – тобі.
Іду з тобою на початку путь.
Несу тебе і в радості, й в журбі.
Моє дитя, намолене моє!
Мій цілий світ, Усесвіт золотий.
Спасибі Богові, що ти у мене є.
Здоровою й щасливою рости.
15.10.2017
Леся Скорик ©