У кожному кроці,
У кожному слові,
Чекаю від світу любові.
У кожному звуці,
У кожному русі
Я дожидаю ілюзій.
Самотня, хоробра,
Слабка і нещира,
Я добра і ница,
Як віра-зневіра.
Вже котре століття блукаю світами.
Шукаю кохання, Зневаги і тями.
Стають всі питання так гостро і кволо:
Хто вигадав муки? Звертатись до кого?
І сотнями тисяч знак окликів коми.
Борися, хилися, іди в невідоме.
Там за небосхилом, за крок,
Десь за рогом…
Заховане щастя, любов і тривога.
12.02.08
автор - Леся Скорик © "Світ слова"