5. Замість пропуску в реченні має бути слово ... (в дужках)

 (1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов'ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту не/ймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (...) її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) Від/того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту не/звідану глибінь. (8) Від/нині знав, що там живе вічна й свята таїна.

• Тут навіть повітря, здавалось, ... (розхлюпувало) в собі золотисті відтінки.

• Птиця, ... (знімаючи) краплини з крил, перелякано зірвалася з води.

• Не вмерла, а буйно росквітла і наша українська мова, наше вірне чудесне слово, яке своїм корінням заходить у глибину життя і проростає в житті як точений жолудь радісно ... (з’являється) в землі.

• Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі ... (полив) як із відра.