60. Зважаючи на міркування Олександра Тодорчука (абзац 17 тексту Г), можна припустити, що автори тексту В згадують у своєму матеріалі про позицію співачки Джамали щодо виробів із хутра для того, щоб
Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.
Текст А
Краса, статус, комфорт
(1)Хто в цьому світі не мріяв хоч раз про шубу? І, звісно ж, із натурального, а не штучного хутра. Ці вироби мають розкішний вигляд, підкреслюючи соціальний статус і стиль власника чи власниці. А ще такий одяг забезпечує відмінну теплоізоляцію, що важливо холодної зими.
(2) Шуба з натурального хутра – це привабливо, елегантно й зручно. Тому наші майстри пропонують величезний асортимент цих виробів – від класичних до сучасних. Шуби з каракулю й песця, норки й соболя, лисиці й шиншили підкорять серця найвибагливіших модників і модниць різноманітністю фасонів і кольорів.
(3) Так, ціна цих вишуканих виробів може здатися зависокою. Але хіба така краса не варта того?
Із реклами
Текст Б
Міфи про натуральне хутро, або Час відмовлятися від шуби
(4) Багато хто щиро переконаний, що порятуватися віл морозів може допомогти лише одяг з натурального хутра. Чого тільки не почуєш віл цієї категорії споживачів на виправдання їхнього, м’яко кажучи, негуманного вибору. Тож спробуємо спростувати деякі з цих «аргументів».
Міф 1. Моя відмова від теплої шубки нікого не врятує
(5) Порівняйте розмір звірятка й дорослої людини. Однієї тварини для пошиття шуби замало. Нескладно порахувати, скільки треба вбити їх, аби одягти одного модника чи модницю.
Міф 2. Хутро незамінне в морози
(6) Завдяки новітнім розробкам і технологіям можна легко знайти альтернативу
натуральному хутру: на заміну йому прийшли вироби зі штучного хутра, екошкіри, синтепону, флісу та багатьох інших сучасних матеріалів. Зимовий одяг з такої сировини легкий, не промокає, зберігає щільність, еластичність і м’якість за найнижчих температур.
Міф 3. Хутро – це природно
(8) Усупереч поширеному аргументу прибічників хутра, що такі гуманні альтернативи не є екологічними, оскільки збільшують обсяги виготовлення синтетичних матеріалів, зауважимо, що саме хутряне виробництво завдає величезної шкоди навколишньому середовищу.
( 9) У природі шкура загиблої тварини досить швидко розкладається. А от щоб зберегти хутро, застосовують безліч токсичних речовин: мінеральних солей, формаліну, формальдегіду, похідних кам’яновугільної смоли, фарб на основі ціаніду, каустику тощо. Хутряне виробництво – п’яте з–поміж найтоксичніших.
(10) Можна й далі продовжити спростовувати «міфологію» прихильників хутра, але й так очевидно, що відмова віл носіння хутра – учинок, що показує наше ставлення до тварин і свідомий підхід до споживання. Купуючи хутряні та шкіряні вироби, ми оплачуємо вбивство живих істот, завдаємо непоправної школи природі, не отримуючи натомість нічого вартісного.
За матеріалами https://ukrainians.today/
Текст В
(11) У багатьох європейських країнах, зокрема у Великій Британії та Австрії, хутряний бізнес законодавчо заборонено, в інших державах ЄС щодо нього встановлено суворі обмеження, щоб ця справа ставала нерентабельною та з часом такі підприємства припиняли своє існування. Саме тому виробники переносять хутряні ферми в країни, де слабкий екоконтроль і законодавчо не врегульовано гуманне поводження з тваринами, зокрема, на жаль, і в Україну. Наразі в нашій країні офіційно працює 37 ферм. А скільки ще підпільних?!
(12) Треба діяти! XyтpoOFF – кампанія проти хутряного виробництва в Україні, яку проводить громадська організація «Єдина Планета». її петиція про заборону такого бізнесу набрала 2019 року рекордну кількість голосів на сайті Верховної Ради України. Катерина Сорока, зоозахисниця, волонтерка цієї кампанії, стверджує, що всі люди мають альтернативу. Відмова від хутра – це не просто рішення про вибір фактури одягу. Це свідома світоглядна й культурна позиція.
(13) Із цим погоджується й улюблениця багатьох – співачка Джамала. Нещодавно на своїй сторінці в інстаграмі вона розповіла, що воліє відмовитися від натурального хутра на користь штучного. Зірка зазначає, що не планує засуджувати інших за їхній вибір, але для себе однозначно вирішила: такі речі є «надлишком», а пов'язаний з ними статус надуманим.
За матеріалами інтернет-джерел
Текст Г
Тварини – це не ресурс, а наші сусіди по планеті
Інтерв’ю (фрагмент) із засновником гуманістичного руху UAnimals Олександром Тодорчуком. Розмову вела Тома Мироненко
(14) – Ви започаткували рух UAnimals 2016 року Чи не виникало тоді питання щодо своєчасності порушення зоозахисної проблематики в умовах, коли йде війна й в країні без цього чимало гострих проблем?
(15) – Звісно, виникало, але для себе я швидко знайшов відповідь на нього. Глобальна гуманність починається саме із зоозахисту: не можна говорити про доброту та допомогу на рівні країни, у якій можуть просто викинути кошеня з 10-го поверху. Припускаю, що подібну відповідь собі давали й тисячі інших людей, зокрема ветеранів і волонтерів АТО, адже із самого початку багато їх долучилося до нашого руху. Пам'ятною для мене стала, зокрема, акція «За цирк без тварин», яку ми проводили 2016 року. Тоді прийшло дуже багато активістів, були й ті, які щойно повернулися із зони бойових дій. Усі вони розповідали, що в АТО є люди, які, ризикуючи власним життям, рятували й виводили з-під обстрілів тварин. Атовці щиро дивувалися парадоксальній ситуації, яку спостерігаємо в нашому соціумі: хтось і в умовах війни залишається людиною і готовий допомагати іншим, а хтось, навіть живучи в мирному місті, продовжує підтримувати жорстоке ставлення до братів наших менших.
(16) – Що Ви вважаєте найбільшим досягненням UAnimals із часу започаткування проекту і якими питаннями опікуєтеся нині?
(17) – Думаю, велика заслуга UAnimals у тому, що ця тема вийшла на широкий загал. Якщо ж говорити про напрями, за якими ми працюємо, то це й заборона використання тварин у сфері розваг, і заборона тестування на тваринах косметики та парфумерії. А в найактивнішій фазі зараз – напрям «хутро», або, як ми колись назвали це для себе, «криваве жлобство». У цьому контексті йдеться не лише про боротьбу за заборону ферм, де для задоволення чиїхось забаганок вирощують і вбивають тварин, а й про роботу над зменшенням попиту. Ми працюємо над цим, залучаючи публічних осіб і закликаючи дизайнерів привселюдно відмовитися від пошиття такого одягу та підписати документ, що засвідчує їхню однозначну позицію щодо цього. Такі заяви відомих людей неабияк впливають на загал, змінюють традиційні уявлення й багатьом допомагають нарешті усвідомити просту істину: тварини – це не ресурс, а наші сусіди по планеті.
Рисунок 1
