|
Неба ніжну синь манить злота осінь. З вітром-вітрянцем пада падолист. І лиш дуб один з листя вуса носить, Багряніє дуб у лісі один. Журавлі летять трикутним ключем, І дзвенить у небі баба-літо павутинка Лиш одне життя у світі живеш. Кожна мить його не повториться Бережи її, маленьку перлинку, І тих перлів стане не один разок. Зате, як поможуть у тяжку хвилину Всі тії перли із твоїх думок. автор - Леся Скорик © "Світ слова" фото повністю |
Перли думок
Теги: осінь, вірші, пейзажна лірика, поезія, філософська лірика