За визволення Широкого загинули воїни біля двадцяти національностей. Одним із них був дев'ятнадцятирічний юнак із Грузії - Левон Копадзе.
Здрастуй, Левоне, сьогодні мені вже 15!
Вчуся в школі, в 10-й вже нині пішла
І пишу я тобі, незнайомцю, в твої 19,
Бо про тебе я пам'ять, листа я твойого знайшла.
Народився ти в сонячнім, теплім і гарнім Тбілісі,
Де під сонцем південним п'янів дивоцвіт-виноград,
Де дитинство твоє заховалось чорняве у стрісі.
Заховалось під захистом тата і мами порад.
Я мала українка із широких степів Подніпров'я
Я із того села, що сколисане з вод Інгульця,
що підковою звитий, і щастям й любов'ю,
де свої ви зложили вогненні і юні серця.
Ті серця проростають у нас навесні дивним цвітом
і злітають салютом у славнім краю трударів.
Та землиця святая, що кровію вашою злита,
Піднімає над пам'яттю стяг, що всім вам майорів
І стоять посивілі та юні душею солдати,
Дуже рідко стоять, вдосталь місця для вас.
І довіку, ви чуєте, завжди вас будуть чекати,
Ваша слава залишиться завжди, посіяна в нас.
автор - Леся Скорик © "Світ слова"