Не до серця кому, в ролі прис. — немиле, байдуже.
Мати. Як хоч, а мені вже оце не до серця. — Молдавська (пісня)! — Син запитав: — А чого?—Не до серця, та й годі! (Тичина, Вибрані твори, т. І, 1957, стор. 259); ...І нам у роботі, щоб далі зростати, Прийдеться ще декому й перцю давати. ...Всім тим, кому діло живе не до серця, За вушко таких! І в конверт, і до «Перця»! (Олійник, Вибране, 1959, стор. 28).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"